Алгебраїчні вирази поділяються на дві основні групи: раціональні та ірраціональні. Раціональні вирази містять лише дії додавання, віднімання, множення, піднесення до цілого степеня та ділення. Якщо ж змінна міститься під знаком кореня (радикала), такий вираз називають ірраціональним.
Види раціональних виразів
Залежно від наявності ділення на змінну, раціональні вирази бувають двох видів:
Тип виразу | Особливість | Область визначення (ОДЗ) |
Цілий | Не містить ділення на вираз зі змінною. | Усі дійсні числа. |
Дробовий | Містить ділення на вираз зі змінною. | Знаменник не може дорівнювати нулю. |
Прикладом дробового виразу є , де ОДЗ — всі числа, крім та , оскільки ці значення перетворюють знаменник на нуль.
Особливості ірраціональних виразів
В ірраціональних виразах ключовим є показник кореня, який визначає обмеження для змінної:
Парний показник (): підкореневий вираз має бути невід’ємним ().
Непарний показник (): підкореневий вираз може набувати будь-яких дійсних значень.
Наприклад, вираз має зміст лише при , тоді як визначений для будь-якого .
Методи спрощення виразів
Для спрощення раціональних та ірраціональних виразів використовують такі підходи:
Скорочення раціональних дробів: чисельник і знаменник ділять на спільний множник. Наприклад, .
Звільнення від ірраціональності: множення чисельника та знаменника на вираз, спряжений до знаменника.
Формули скороченого множення: використання тотожностей, як-от , для розкладання на множники.
Спрощення радикалів: винесення множника з-під знака кореня або використання властивості .